Медична галузь Вінниччини зіткнулася з гострою нестачею кадрів. Наразі в області залишаються вакантними близько 300 посад лікарів.
Про це в ефірі Українського Радіо Вінниця повідомила Ольга Задорожна. Вона очолює департамент охорони здоров’я та реабілітації Вінницької ОВА. Найбільше бракує анестезіологів, нейрохірургів, психіатрів та фахівців хірургічного напрямку. Цей дефіцит не покриває навіть перепідготовка 700 сімейних лікарів за програмою MHG для надання первинної психологічної допомоги.
“Кадровий дефіцит покрити неможливо, тому що просто не вистачає лікарів”, — констатувала Ольга Задорожна.
Найважча ситуація склалася у районних лікарнях. Зокрема, в Іллінецькій міській лікарні є 30 вакансій для медиків, у Томашполі – 24, а в Барській міській лікарні – 19. Проблеми з кадрами також мають Хмільник, Липовець та Тульчин. Через це виникають черги та затримки у наданні послуг.
Для залучення фахівців діють програми стимулювання. Держава виділила 150 мільйонів гривень на підтримку випускників інтернатури. Вони можуть отримати одноразово 200 тисяч гривень. Для цього слід підписати трирічний контракт на роботу в сільській місцевості.
Цьогоріч географію програми розширили. До неї додали прифронтові, деокуповані території та зони, де завершилися бойові дії. Загалом в Україні цими виплатами вже скористалися 85 випускників медичних вишів.
Існують і програми забезпечення службовим житлом у сільській місцевості. Проте на всю країну ними скористалися трохи більше 30 фахівців. На Вінниччині реалізація цієї ініціативи натрапила на бюрократичну перешкоду.
“Згідно з постановою №900, у ній не було передбачено закупівлю землі”, — зазначила посадовиця.
Оскільки в селах області немає багатоквартирних будинків, придбати хату без присадибної ділянки неможливо. Через це житло не змогли купити для двох лікарів. Обласна влада вже звернулася до Кабміну та МОЗ. Зміни до постанови опрацьовуються вже місяць. Паралельно громади надають власні стимули: підйомні, премії та доплати з місцевих бюджетів.
Водночас фінансування медицини регіону цього року є безпрецедентним. З обласного бюджету виділили 500 мільйонів гривень, що на 100 мільйонів більше, ніж торік.
З цієї суми 145 мільйонів спрямують на нову трирічну програму розвитку. Решта грошей піде на капітальні видатки та інвестиції. Програма покриває напрямки, які не забезпечує держбюджет чи Програма медичних гарантій. Це військова медицина, реабілітація, допомога при складних політравмах та медикаментозний супровід критичних станів. Також сюди входять онкологія, неонатологія, дитинство, отоларингологія, нейрохіругія та підтримка ВПО.
Окрему увагу приділили енергетичній модернізації лікарень. В умовах воєнного стану та блекаутів медзаклади мають безперебійно працювати, виконуючи роль острівців безпеки для громад. Крім обласних коштів, фінансування є багатоджерельним.
Область отримує централізовані поставки ліків та державні субвенції. Вони покривають систему крові, лікування орфанних захворювань у дітей до трьох років, а також психологічну та наркологічну служби.
Попри війну, в регіоні розвивають нові медичні напрямки. Великий акцент робиться на розбудові центрів ментального здоров’я. За перше півріччя медики зафіксували понад 18 тисяч звернень щодо психологічної допомоги.
“Всі соматичні захворювання починаються з психічного стану пацієнта”, — наголосила керівниця департаменту.
Минулого року створення таких центрів розпочали дев’ять закладів. Серед них – обласна психоневрологічна лікарня Ющенка, університетська клініка та дитяча обласна лікарня у Вінниці. Також центри діють у Гайсині, Могилеві, Тульчині, Хмільнику та першій міській лікарні. Невдовзі проєкт стартує у ТМО №2 Вінниці, а згодом мережа покриє Бершадь, Козятин і Калинівку, куди додадуть ще п’ять закладів.
Паралельно в області розгортається програма “Скринінг здоров’я 40+”. На цей профілактичний напрямок з держбюджету виділено близько 10 мільярдів гривень.
Для Вінниччини МОЗ встановило цільовий показник у 100 місць надання послуг. Проте в області вже діє 115 таких точок на базі 88 установ. Нещодавно до ініціативи долучився Барський міський центр первинної медико-санітарної допомоги. Програма не обмежується лише обстеженнями, а є частиною профілактичної роботи сімейних лікарів. До проєкту активно залучають приватний медичний бізнес: кількість ФОПів та ТОВів у програмі зросла з 12 до 19.
Загалом заклади охорони здоров’я змушені повністю переналаштовувати роботу під виклики повномасштабної війни.
“Сьогодні галузь охорони здоров’я, ні для кого не секрет, працює в надскладних умовах”, — підсумувала Ольга Задорожна.
Немає коментарів