“Життя триває навіть у темряві”: як у Вінниці допомагають людям, які втратили зір

У Вінниці працює центр реабілітації “Поділля”, який допомагає людям, що втратили зір, адаптуватися до нового життя. Тут цивільні та ветерани вчаться орієнтуватися в просторі, користуватися сучасними технологіями, готувати їжу та відновлювати самостійність.

В’ячеслав Садовий, ветеран російсько-української війни, втратив зір після вибуху дрона на Курському напрямку торік. Після п’яти операцій, які не змогли відновити його зір, він потрапив до реабілітаційного центру в Вінниці. Тут він вивчає навички орієнтації в просторі, користування гаджетами та приготування їжі.

“У центрі навчають, як орієнтуватися в просторі, звертаючи увагу на покриття доріг, тротуари, звуки і запахи. Це допомагає не тільки адаптуватися, а й відновити побутові навички, наприклад, приготування їжі,” – зазначив В’ячеслав.

Центр також працює над розвитком цифрових навичок для людей з порушенням зору. Світлана Соляник, інструкторка з цифрової грамотності, сама втратила зір через хронічну хворобу. Після навчання в центрі вона отримала роботу інструкторки, де навчає інших користуватися технікою без зору.

“Коли не бачиш, сприймаєш все через слух. Пам’ятаєш, де на екрані була іконка, і натискаєш комбінації клавіш. Спочатку важко, але з часом виходить,” – розповіла Світлана.

Олександр Мельниченко, інструктор з трудової адаптації, також втратив зір через глаукому. Він навчає інших користуватися комп’ютерами без мишки, працюючи лише через клавіатуру.

“Життя триває навіть у темряві”: як у Вінниці допомагають людям, які втратили зір

“Ми не користуємось мишкою — все робимо через клавіатуру. Можна досягти значних результатів, є навіть незрячі програмісти та вебдизайнери. Головне — не зупинятися,” – поділився Олександр.

За його словами, дуже важливо, щоб суспільство правильно підтримувало людей з порушенням зору.

“Життя триває навіть у темряві”: як у Вінниці допомагають людям, які втратили зір

“Люди часто хочуть допомогти, але не знають, як. Не треба хапати незрячу людину за тростину або тягнути її — краще запитати, чи потрібна допомога,” – додав Олександр.

Керівниця мультидисциплінарної команди центру Юлія Бабаєва повідомила, що Вінниця поступово стає доступнішою для людей з порушенням зору. Вона відзначила, що раніше незрячі люди залишалися вдома без доступу до реабілітації, а тепер ситуація змінюється.

“Раніше незрячі просто не проходили реабілітацію, і їх не було видно. Тепер ми працюємо не тільки з ветеранами, а й з цивільними особами,” – розповіла Юлія.

З початку року реабілітацію в центрі пройшли 48 цивільних осіб та 18 військових, які втратили зір.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *