Сьогодні о 9:00 країна завмерла у загальнонаціональній хвилині мовчання. У Вінницькій області згадали полеглих оборонців, які навесні 2024 року віддали свої життя на фронтах війни з російським агресором.
Імена чотирьох Героїв пролунали серед громад. Кожен з них мав свою історію служіння і незламності, кожен повернувся додому на щиті.
Пам’ять про тих, хто стояв до кінця
Молодший сержант Олександр Оліх загинув 10 березня 2024 року, виконуючи бойове завдання біля Первомайського на Донеччині. Він набув особливої поваги серед побратимів, а за мужність був удостоєний нагрудного знака «Золотий хрест» Головнокомандувача ЗСУ. Похований у місті Калинівка.
Олександр Гоцуляк, солдат, помер 11 березня 2024 року у лікарні. Він отримав поранення, несумісні з життям. Останній спочинок Героя – у селі Сонячне Могилів-Подільського району.
Сержант Андрій Рибак загинув того ж дня – 11 березня – у Костянтинівці Краматорського району. Він повернувся додому навіки, до рідної Клембівки Ямпільської громади.
Ще один захисник, сержант Сергій Гуркало, віддав життя 12 березня 2024 року біля Токмачки на Запоріжжі. За проявлену мужність його нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Похований у Гонорівці Тульчинського району.
Слова, які залишаються в серцях
Під час хвилини мовчання у громадах лунали слова вдячності та шани. Головний меседж звучав однаково щиро:
“Герої не вмирають – вони назавжди в наших серцях”.
Кожне з цих імен – частина історії спротиву та самопожертви. Частина України, яка бореться і вистоїть.
Слава Україні. Героям слава.
Немає коментарів