Повномасштабне вторгнення, попри всі жахи, стало парадоксальним поштовхом для українського експорту. Як повідомив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук в інтерв’ю Укрінформу, лише за перші місяці 2026 року вітчизняні виробники харчової продукції отримали доступ до 14 нових іноземних ринків. Загалом же з 2022 року географія постачань розширилася на 89 нових напрямків.
Диверсифікація стала ключовою стратегією виживання та розвитку. Замість небезпечної залежності від окремих партнерів, Україна впевнено освоює країни Азії та Африки. Успіх на міжнародній арені забезпечують передусім:
- м’ясо птиці;
- яйця та яєчні продукти;
- мед;
- зернові культури;
- цукор.
Важливу роль у просуванні товарів відіграє державна програма “Зроблено в Україні”, ініційована Президентом. Завдяки механізмам кешбеку уряд підтримує локальних виробників, а профільні міністерства працюють над тим, щоб українське походження асоціювалося у світі виключно з найвищою якістю.
На думку Сергія Ткачука, кожна нова відкрита країна – це фактичне визнання надійності української системи контролю. Держпродспоживслужба залишається гарантом того, що навіть у складних умовах воєнного часу продукція відповідає жорстким міжнародним стандартам.
“Незалежно від викликів війни, наша система контролю працює”, – підкреслив посадовець, додавши, що відомство забезпечує стабільність постачань і безпечність кожного товару, що перетинає кордон.
Зростання вартості зерна та експансія на ринок фруктів
Окремим аспектом ситуації на світових ринках стало подорожчання української пшениці в Ірані, що відбувається на тлі тривалих бойових дій. Водночас Україна демонструє успіхи і в садівництві: ще навесні минулого року перша пробна партія яблук дісталася Індії, де місцеві фахівці підтвердили повну відповідність фруктів встановленим вимогам.
Немає коментарів