Офіційний Будапешт оголосив про намір поступово згорнути транспортування природного газу в українському напрямку. Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан озвучив цю резонансну заяву вранці 25 березня, а вже ввечері того ж дня відповідний пакет нормативних актів з’явився на сторінках Офіційного вісника країни.
Згідно з публікаціями видань Telex та dpa, очільник угорського уряду пов’язав таке рішення з питаннями енергетичної безпеки та діями Києва. Орбан підкреслив, що Угорщина припиняє ділитися паливом і акумулюватиме ресурси для власних потреб, доки Україна не відновить постачання нафти. Додатковим аргументом він назвав загрози для південного газогону, який є критично важливим для енергосистеми Угорщини.
“Ми поступово припинимо постачання газу з Угорщини до України та зберігатимемо решту газу вдома. Поки Україна не постачатиме нафту, вона не отримуватиме газ з Угорщини. Оскільки Україна також атакує південний газопровід, що постачає Угорщину, нам потрібно запастися”, – заявив Віктор Орбан.
Експертне середовище, опитане журналістами dpa, вказує на те, що така ініціатива Будапешта створює складну юридичну колізію. Проблема полягає в тому, що транзит газу є сферою діяльності приватних корпорацій, а не прямою державною послугою.
В угорському сегменті ринку ключову роль відіграє компанія FGSZ – оператор газотранспортної системи, що входить до структури нафтогазового гіганта MOL. Саме через її потужності проходять основні обсяги палива, які купують або транспортують міжнародні трейдери.
Ухвалений указ фактично накладає вето на діяльність FGSZ щодо бронювання потужностей для експорту в Україну, починаючи з липня 2026 року. Уряд змушений рахуватися з чинними контрактами, оскільки зупинка транзиту вже зараз призвела б до багатомільйонних судових позовів проти держави.
Аналітики Telex пояснюють, що механізм блокування не є прямою фізичною забороною. Юридична пастка криється в забороні на проведення аукціонів для пунктів пропуску на українському кордоні на третій квартал року. Без офіційного бронювання потужностей будь-яке прокачування газу стає неможливим з технічної та правової точок зору, тому реальне припинення поставок очікується лише в середині літа.
Паралельно з цим Будапешт запроваджує жорсткі норми накопичення резервів. Новий регламент зобов’язує учасників ринку терміново заповнити сховища на 800 мільйонів кубічних метрів газу, що становить приблизно десяту частину від річних потреб країни.
Цей тягар розподілили між основними гравцями ринку за чіткою схемою:
- Державний енергохолдинг MVM має забезпечити зберігання 400 мільйонів кубометрів;
- Оператор ГТС FGSZ відповідальний за 200 мільйонів кубометрів;
- Угорська асоціація зберігання вуглеводнів (MSZKSZ) візьме на себе 100 мільйонів;
- Решта 100 мільйонів кубометрів лягають на плечі приватних торгових компаній.
Юридичним підґрунтям для таких радикальних кроків став чинний в Угорщині закон про надзвичайний стан, який дозволяє уряду втручатися в роботу ринку.
Реакція офіційного Києва на дії Будапешта
Українське зовнішньополітичне відомство вже відреагувало на заяви Орбана. Речник МЗС Георгій Тихий зауважив, що подібний крок вдарить насамперед по самій Угорщині, позбавивши її бюджет значних доходів.
Дипломат наголосив, що на поточний момент фізичний імпорт блакитного палива триває у звичному режимі, попри гучні політичні заяви угорського лідера.
“Якщо прем’єр-міністр Орбан все-таки вирішив його припинити – вважаємо, що єдиним наслідком цього буде позбавлення економіки Угорщини й угорців понад мільярда доларів, які країна отримала, наприклад, за минулий рік. Єдиний наслідок буде в тому, що з кишень угорців Віктор Орбан забере цей мільярд доларів. Це його справа, якщо він хоче це робити”, – прокоментував ситуацію Тихий.
За словами представника МЗС, Україна заздалегідь підготувалася до можливих криз. Країна має достатні запаси газу та диверсифіковані джерела постачання, що дозволить мінімізувати наслідки демаршу з боку Угорщини.
Статистика за 2025 рік свідчить, що Угорщина була критично важливим партнером, забезпечивши транзит 3 мільярдів кубометрів газу (майже половина всього імпорту). Хоча зараз ця частка дещо зменшилася, вона все ще становить близько 15% від загального споживання України, що робить угорський напрямок вагомим елементом енергетичного балансу.
Немає коментарів