У Вінниці представникам місцевого бізнесу презентували практичні рішення, які дозволять адаптувати їхні простори для людей з інвалідністю та інших груп, що потребують безбар’єрного середовища. Зустріч відбулася 25 листопада в межах проєкту “Рух без бар’єрів”.
На подію зібралися підприємці з індустрії послуг, гостинності та виробництва, а також представники міської влади, обласної адміністрації та громадських організацій. Усі вони працюють на ділянці першого безбар’єрного маршруту міста – 12-кілометрового шляху, що охоплює ключові вулиці та інфраструктурні об’єкти.
Новий маршрут і старі принципи
Маршрут стартує від будинку на вул. Зулінського, де на прохання ветерана встановили ліфт. Далі він проходить центральними вулицями – Соборною, Театральною, Магістратською, Оводова та Артинова. Це один з елементів проєкту, який впроваджується в межах національної ініціативи першої леді Олени Зеленської.
Заступник міського голови Владислав Скальський нагадав, що Вінниця вже понад два десятиліття розвиває безбар’єрність і залучає до цього широку спільноту.
“Безбар’єрність особливо важлива сьогодні, в умовах повномасштабного вторгнення. Вінниця послідовно розвиває ці принципи – від програми «Вінниця зручна для всіх» до комплексної програми розвитку безбар’єрного простору”, – сказав він.
Представник Вінницької ОВА Андрій Кавунець підкреслив, що це не лише про інфраструктуру, а про цінності.
“Формування безбар’єрного простору – це прояв поваги до гідності кожної людини. Вінниця була однією з перших громад, що почали цей шлях”, – зазначив він.
Як бізнесу облаштувати інклюзивний простір
Начальниця відділу безбар’єрності міськради Євгенія Штельмах пояснила, що універсальний дизайн – це не лише про пандуси й ширші проходи. За її словами, майже 40% мешканців громади належать до цільових груп, яким потрібна підвищена доступність: від людей з інвалідністю до батьків з дітьми, літніх людей та постраждалих від війни.
Вона нагадала, що доступність – це вимога українського законодавства. Інклюзивність має охоплювати фізичний, цифровий, інформаційний та інші види доступу.
Серед базових елементів доступного простору вона виокремила:
- зручну та безпечну вхідну групу
- адаптований внутрішній простір
- доступні санітарно-гігієнічні приміщення
- тактильну навігацію
- контрастні маркування
- збільшений шрифт і шрифт Брайля
- просту мову та зрозумілі візуальні матеріали
- відео- та аудіоінформування
Підтримка роботодавців
Про іншу сторону безбар’єрності – інклюзивне працевлаштування – розповіла директорка Центру реабілітації “Гармонія” імені Раїси Панасюк Олена Чорнобривенко. Йдеться про послугу супроводу людей з інвалідністю під час пошуку роботи та адаптації на новому місці.
“Наша послуга охоплює всі етапи – від складання резюме до адаптації на робочому місці. Двоє клієнтів вже працевлаштовані, ще двоє проходять стажування”, – сказала вона.
За її словами, супровід важливий і для роботодавців – допомагає зрозуміти, які умови необхідно створити для продуктивної роботи.
Частина масштабної ініціативи
Проєкт “Рух без бар’єрів” охоплює 15 пілотних громад по всій Україні – від Києва і Львова до Бородянки та Опішні. Вінниця серед них – одна з найбільш активних.
Учасники зустрічі погодилися, що подібні заходи допомагають бізнесу не лише виконувати вимоги закону, а й створювати сучасний, комфортний та відповідальний міський простір.
Немає коментарів