У Гайсині поховали офіцера, заступника командира роти з озброєння

У Гайсині провели в останню путь старшого лейтенанта Сергія Юрченка – офіцера, який пройшов найважчі ділянки фронту і до кінця залишався відданим службі та побратимам.

У Гайсині поховали офіцера, заступника командира роти з озброєння

Прощальна церемонія зібрала рідних, друзів і мешканців громади. У міськраді наголосили, що Гайсин втратив ветерана війни і людину, яка не зламалася ні в окопах, ні після поранень. «Гайсинська громада провела у засвіти офіцера, ветерана війни, мужнього воїна – Сергія Петровича Юрченка», – зазначили у повідомленні.

Сергій Юрченко народився 20 вересня 1970 року у Війтівці на Бершадщині. Закінчив Бершадську школу №2, після чого вступив до сільськогосподарської академії і здобув фах інженера лісового господарства. Під час навчання пройшов базову військову підготовку та отримав звання лейтенанта запасу, однак строкову службу не проходив.

Перші роки професійного життя пов’язав із лісовою галуззю – працював у Бершадському та Гайсинському лісгоспах у 1992 – 1998 роках. Згодом перейшов до приватного підприємництва, залишаючись активним членом громади.

Після початку повномасштабної війни Сергія Юрченка мобілізували. Він служив у 210 окремому спеціальному батальйоні «Берлінго» та пройшов через пекло Бахмута, бої за Іванівське, Табаївку на Харківщині та Невське на Луганщині. На фронті був двічі поранений, але повертався до служби після лікування.

З травня 2025 року він продовжив бойовий шлях у розпорядженні командира військової частини А 0707, де обіймав посаду заступника командира роти з озброєння у радіорелейному батальйоні зв’язку. Побратими знали його за позивним «Лісник» – символом спокою, надійності та внутрішньої сили.

Життя офіцера обірвала важка хвороба. 18 листопада 2025 року він помер у реанімаційному відділенні Інституту серця МОЗ України. У громаді зізнаються, що знайти слова підтримки для родини важко: втрату Сергія Юрченка відчувають усі, хто працював і служив поруч.

Гайсинці висловлюють щирі співчуття родині, друзям і побратимам воїна, який віддав життя не на полі бою, але став одним із тих, чиє серце в прямому сенсі було обпалене війною.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *