Справжнє покликання вимірюється десятиліттями самовідданої праці та сотнями врятованих життів. Історію Катерини Антонової, яка вже понад 40 років працює в медицині, опублікували на офіційній сторінці Департаменту охорони здоров’я Вінницької ОВА. Сьогодні вона очолює середній медичний персонал у нейрохірургічному відділенні, де лікують найскладніші травми.
Медикиня народилася 22 листопада 1965 року в селі Карбівка на Гайсинщині. Вибір професії був свідомим. Мала Катерина бачила, як її рідному селу бракує медичної допомоги. Вона хотіла лікувати свою бабусю та інших людей. Це дитяче бажання визначило її подальшу долю.
У 1981 році дівчина стала студенткою Гайсинського медичного училища. Першим місцем її роботи став Вінницький військовий шпиталь. Саме там вона здобула базовий досвід. Далі була спеціалізація у Львові та робота медсестрою-анестезистом. Професійність фахівчині помітили швидко.
Кар’єра Катерини стрімко розвивалася. Вже у 1986 році її призначили старшою медсестрою у відділенні реанімації. Цій посаді вона присвятила 12 років. Згодом жінка очолила середній медперсонал усього шпиталю. Це була величезна відповідальність. Вона впоралася успішно.
Коли шпиталь розформували, Катерина Антонова перейшла до цивільної медицини. Деякий час вона працювала у міській лікарні. Проте з 2004 року її життя пов’язане з психоневрологічною лікарнею імені Ющенка. Там вона обійняла посаду старшої медсестри нейрохірургічного відділення №20. Загальний стаж жінки вражає.
Майже 39 років вона займає керівні посади. Це вимагає неабиякої дисципліни. Під її опікою перебувають пацієнти з важкими ураженнями нервової системи та хребта. Сюди потрапляють і поранені військові. Кожен випадок потребує термінових рішень та інтенсивної терапії.
Сьогоднішні реалії ставлять перед медиками надскладні виклики. Проте головним залишається одне – життя людини. Катерина згадує, як одного разу врятувала прооперованого пацієнта. У чоловіка стався збій у роботі апарату ШВЛ. Сестра зреагувала миттєво. Вона вчасно усунула несправність.
За словами медикині, її робота потребує повної самовіддачі. Це не просто робота. Вона вимагає внутрішньої сили. Потрібно діяти швидко.
Жінка впевнена, що у цій справі не можна бути байдужим. Тільки чуйність дає результат.
“Медична сестра — це більше, ніж фах. Це — чуйність, гуманність, справедливість і внутрішня зібраність. Це готовність діяти тоді, коли інші вагаються. Це здатність рятувати, навіть ризикуючи собою”, — сказала медикиня.
Немає коментарів