У Вінниці відбулася презентація книги «Український Геродот з Верхньодніпровська» – видання, що повертає до публічного простору ім’я маловідомого, але впливового діяча української політичної та культурної еміграції Дмитра Івашини.
Про подію, яка пройшла 8 січня, повідомили у Вінницькій обласній бібліотеці імені Отамановського. Саме в читальній залі книгозбірні зібралися поціновувачі історії та літератури, аби познайомитися з книгою та її автором-упорядником.
Презентація відбулася за участі Євгена Безуса – письменника, члена Національної спілки письменників України, лауреата низки всеукраїнських і міжнародних літературних премій. Він виступив не лише як упорядник видання, а й як дослідник складного й багаторічного шляху свого героя.
Книга присвячена поверненню із забуття постаті Дмитра Івашини, відомого під псевдонімом Геродот, – українського публіциста, фейлетоніста, поета, літературного критика та діяча Української Народної Республіки.
Під час зустрічі Євген Безус розповів про процес пошуку й систематизації архівних матеріалів, поділився спогадами про власний творчий шлях, а також теплими особистими історіями, пов’язаними з перебуванням у Вінниці.
За словами організаторів, матеріали книги стануть у пригоді всім, хто прагне глибше зрозуміти історичні та політичні реалії боротьби українських патріотів в еміграції за незалежність і волю України.
Дмитро Івашина «Геродот» – військовий і громадський діяч, журналіст, поет, редактор, головний референт преси Міністерства преси та пропаганди УНР, голова Українського комітету імені Симона Петлюри, член Союзу українських журналістів і письменників на чужині.
Він народився у Верхньодніпровську на Січеславщині. Початкову освіту здобув у селі Сергіївці, згодом навчався у міській школі, яку завершив екстерном після переїзду родини до Кременчука. Через складні матеріальні обставини був змушений залишити навчання та почати працювати в редакціях газет.
У різні роки Івашина співпрацював з виданнями:
- «Приднепровский голос» і «Кременчугский голос»
- «Кременчугское слово» та «Днепр»
- «Южанин», «Полтавская речь», «Полтавский день»
- «Южний край» і «Харьковская вечерняя газета»
У 1914 році його мобілізували до російської імперської армії. Революційні події 1917 року він зустрів на Румунському фронті у складі 6-ї армії, де долучився до українського військового руху. Брав участь у роботі військових з’їздів та входив до Української армійської ради.
Після загострення політичної ситуації та виходу української групи з армійського комітету через домінування більшовиків Івашина продовжив діяльність у цивільній журналістиці. Працював в Одесі, Києві, Кам’янці, публікувався в українських газетах у складні роки визвольних змагань.
Еміграційний шлях привів його до Польщі, Румунії, а згодом до Бухареста. Там він завершив навчання у Вищій школі документальних і адміністративних наук, входив до керівництва товариства бувших вояків Армії УНР у Румунії та активно займався громадською роботою.
Окрім публіцистики, Дмитро Івашина залишив помітний слід у культурному житті еміграції. Він видав поетичну збірку «Тернистий шлях», організовував Шевченківські вечори, декламував вірші, грав у театральних постановках і долучався до розвідувальної діяльності на теренах окупованої України.
Книга «Український Геродот з Верхньодніпровська» фіксує цей багатогранний шлях – від журналістських рядків до політичної боротьби, від сцени до підпілля – і повертає сучасному читачеві ще одне ім’я з історії української державності.
Немає коментарів