Міністерство фінансів України представило пакет законопроєктів, що передбачають суттєві зміни у податковій системі. Ці кроки є частиною зобов’язань, які держава взяла на себе в рамках нової чотирирічної програми співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ). Деталі майбутніх реформ уже з’явилися на офіційному порталі відомства.
Один із законопроєктів спрямований на перегляд правил оподаткування міжнародних посилок. Уряд пропонує значно знизити поріг безмитного ввезення товарів для фізичних осіб. Якщо зараз ПДВ та мито не сплачуються за пакунки вартістю до 150 євро, то після ухвалення змін цей ліміт скоротиться до 45 євро. Усе, що дорожче, підлягатиме оподаткуванню за загальними правилами.
Нові правила для користувачів цифрових сервісів
Окрема увага приділена діяльності на таких платформах, як OLX, Glovo, Uber, Bolt та Uklon. Попри те, що доходи від такої праці мають оподатковуватися і зараз, податківці часто не мають доступу до даних про реальні заробітки користувачів. Нова ініціатива має на меті легалізувати цей сектор через спрощену модель.
Для отримання доходів від цифрових майданчиків пропонується впровадити спеціальні банківські рахунки. При цьому ставку ПДФО планують знизити з 18% до 5%. Разом із військовим збором загальне податкове навантаження становитиме 10%, проте діятиме пільга: якщо річний дохід не перевищує 2 тисячі євро, податок не стягуватиметься. Самі ж компанії-оператори сервісів будуть зобов’язані ідентифікувати своїх клієнтів і щороку до 31 січня подавати звіти про їхні прибутки.
Зміни зачеплять і фізичних осіб-підприємців. Згідно з планом Мінфіну, з початку 2027 року ФОПи, чий оборот за рік перевищує 4 мільйони гривень, втратять право працювати без ПДВ. Реєстрація платником цього податку для такої категорії бізнесу стане обов’язковою.
Реформування військового збору
Уряд також пропонує змінити підхід до фінансування оборонних потреб через військовий збір:
- Для фізичних осіб ставку планують зафіксувати на рівні 5%.
- ФОПи першої, другої та четвертої груп сплачуватимуть фіксовано 10% від розміру мінімальної зарплати.
- Для підприємців третьої групи збір становитиме 1% від загального доходу.
Важливий нюанс: ці платежі залишатимуться актуальними до моменту завершення реформи Збройних сил України, а не просто до скасування воєнного стану.
Позиція профільного комітету Верховної Ради
Попри оприлюднення планів, їхнє проходження через парламент залишається під питанням. Данило Гетманцев, який очолює податковий комітет ВР, скептично оцінив перспективи підтримки цих документів депутатами. Він нагадав, що терміни виконання домовленостей із МВФ уже фактично порушені.
“Лютий 2026 – премʼєр-міністр повідомляє, що вносити законопроєкт не буде. Кінець лютого – підписується меморандум з МВФ, де податковий законопроєкт має бути повністю прийнятий до кінця березня. Березень – законопроєкт навіть не вноситься (на розгляд ВР — ред.). 20 березня – законопроєкт все ще не вноситься, але публікується на сайті Мінфіну, чим породжує нову хвилю дискусій і критики. Маяк вже зірвано”, – навів він хронологію подій.
Голова комітету також наголосив на політичній складності моменту, поставивши під сумнів спроможність Ради проголосувати за ініціативи, які пройшли через тривалі внутрішні суперечки в уряді.
Передісторія та умови співпраці з кредиторами
В листопаді 2025 року сторони узгодили параметри програми EFF на суму 8,1 мільярда доларів. Документ містив 16 структурних маяків та чотири попередні умови, необхідні для запуску фінансування. Наприкінці минулого року Мінфін уже намагався просунути ідею обов’язкового ПДВ для ФОПів із доходом від 1 мільйона гривень, але через суспільний резонанс умови переглянули.
За словами Давида Арахамії, ліміт доходів для реєстрації платником ПДВ у новій редакції підняли до 4 мільйонів гривень. Це стало наслідком тривалих дискусій та пошуку компромісу з бізнесом.
У середині лютого 2026 року віце-прем’єрка Юлія Свириденко заявила, що МВФ пішов на поступки та погодився прибрати жорсткі попередні вимоги щодо податків на цифрові послуги, посилки та нові ставки військового збору для старту кредитування.
Згодом, 27 лютого, програму остаточно затвердили, а вже 3 березня Україна отримала перші 1,5 мільярда доларів. Гроші спрямовані на стабілізацію бюджету.
Проте ситуація з виконанням зобов’язань залишається напруженою: 10 березня депутати провалили голосування за податок для цифрових платформ. Тепер Мінфін знову виносить ці питання на порядок денний, намагаючись зберегти підтримку міжнародних партнерів.
Немає коментарів