У Губнику на Алеї Слави відбулося перепоховання 21-річного бійця Національної гвардії Андрія Шунькова. Рідні ухвалили рішення перенести місце спочинку молодого воїна ближче до родинного дому, де його зможуть відвідувати найрідніші.
Церемонія пройшла у Гайсинській громаді. Саме там відтепер похований солдат, який віддав життя, боронячи Україну на Луганщині.
Шлях юного захисника
Андрій Шуньков народився у Першотравенську на Дніпропетровщині. Закінчив місцеву школу №5, з дитинства виявляв чуйність до тварин та захоплювався історією України. У 2019 році, коли йому було 18, він свідомо обрав військову службу і підписав контракт із Національною гвардією.
Служив у 2 батальйоні спеціального призначення “Донбас” у складі 15 окремого полку. У перші роки служби брав участь в ООС, а своє перше бойове завдання виконав у Золотому Луганської області.
Повномасштабне вторгнення Росії боєць зустрів на передових позиціях Луганщини. З підрозділом пройшов низку важких ділянок фронту та долучився до деокупації Харківщини, включно з Куп’янськом.
Подвиг, про який говорять побратими
Рідні розповідають, що Андрій неодноразово рятував поранених. Одного з побратимів з тяжким черевним пораненням він виніс на власних плечах та оперативно доправив до медиків. Його вміння надати домедичну допомогу вразило лікарів.
“На своїх плечах виносив побратимів, які отримували різні травми. Страждав, коли на його руках помирали друзі”, – згадують близькі.
У квітні 2022 року бійця нагородили орденом “За мужність” ІІІ ступеня. Після загибелі захисника держава відзначила його ще раз – орденом “За мужність” ІІ ступеня посмертно.
Останній бій
2 лютого 2023 року під Кремінною на Луганщині “Шуня”, як його називали побратими, виконував бойове завдання. Під час ракетного обстрілу Андрій отримав смертельні поранення. Йому було лише 21.
Спочатку воїна поховали у рідному Першотравенську. Згодом сім’я вирішила перепоховати сина у Губнику, де він тепер спочиває серед Героїв.
У загиблого залишилися мама Антоніна, батько Олександр – військовослужбовець ЗСУ, а також рідні та друзі, для яких він назавжди залишиться добрим, мужнім і відданим своїй країні хлопцем.
Пам’ять про Андрія Шунькова – ще один болючий, але важливий нагад про ціну української свободи.
Немає коментарів