П’ятсот нових компаній та понад дві тисячі робочих місць – такий результат адаптації бізнесу з прифронтових територій у Вінницькій громаді. Від початку великої війни місто стало надійною гаванню для підприємців, які рятували виробництва з-під обстрілів.
Вінниця продовжує приймати бізнес із Донеччини, Луганщини, Харківщини, Херсонщини та Запорізької області. Наразі в місті офіційно релоковано 496 підприємств. З них 300 вже не просто перевезли потужності, а повноцінно відновили роботу, забезпечивши роботою понад 2 200 людей. Найгарячішим періодом для евакуації став проміжок з березня по травень 2022 року.
Географія та галузі нових мешканців громади вражають: це і машинобудування, і логістичні центри, і сфера послуг чи торгівля. Проте стратегічну ставку місто робить не на гігантів, а на гнучкість.
Заступник міського голови Андрій Очеретний наголошує на важливості саме малого сектору:
“Розвиваємо економіку нашої громади через підтримку малого й середнього бізнесу, бо вбачаємо в цьому велике майбутнє. Такий підхід дозволяє диверсифікувати економіку та зменшити залежність від одного великого підприємства”
Цікаво, що серед релокованих переважають мікро- та малі підприємства. Частка середнього бізнесу становить лише близько 5 – 7%, а компаній із великим оборотом – понад 50 мільйонів євро та штатом у 250 осіб – серед новоприбулих наразі немає.
Міська влада розробила спеціальну програму підтримки, яка діє як для місцевих, так і для офіційно зареєстрованих релокованих підприємств. Одним із ключових кроків стала пропозиція виробничих площ. Місцевий бізнес запропонував близько 100 майданчиків із підготовленою інфраструктурою: залізничними коліями, електрикою, газом та водопостачанням. Сьогодні 72 такі локації вже активно експлуатуються, а 27 залишаються доступними для нових проєктів.
Основним інструментом фінансової підтримки стала ваучерна програма. Тільки на 2026 рік у бюджеті громади на розвиток малого та середнього бізнесу закладено 20 мільйонів гривень.
Кадрові виклики та пошук фахівців
Попри успішний запуск, бізнес зіткнувся з дефіцитом кадрів. Статистика показує рівномірний розподіл: приблизно половина працівників переїхала разом із підприємствами, інша половина – це місцеві вінничани та переселенці з інших куточків України.
Щоб заповнити вакансії, місто організовує ярмарки вакансій та курси перекваліфікації спільно з центром занятьості. Крім того, мерія стимулює створення нових місць прямими компенсаціями:
“Розмір компенсації становить 1902 гривні на одного працевлаштованого працівника. Йдеться про відшкодування єдиного соціального внеску (22% від мінімальної заробітної плати)”
У 2025 році за такою виплатою вже звернулися щодо 86 новостворених вакансій. Що стосується бронювання працівників, то процедура стандартна: за умови відповідності рівню зарплат та відсутності боргів бізнес подає документи до обласної військової адміністрації.
Вінниця активно стимулює перехід бізнесу на відновлювані джерела енергії. Підприємства можуть отримати до 2 мільйонів гривень компенсації: один мільйон за встановлення сонячних панелей чи вітряків та ще мільйон – за системи накопичення енергії.
За три роки бізнес вклав у “зелену” генерацію понад 600 мільйонів гривень, встановивши сонячні панелі загальною потужністю близько 24 МВт. Андрій Очеретний пояснює логіку такої підтримки:
“Місто видало низку містобудівних умов та обмежень для встановлення когенераційних установок на підприємствах. Чим більше бізнес забезпечує себе електроенергією самостійно, тим більше ресурсу з централізованої мережі може бути спрямовано на потреби населення”
Результати релокації відображаються у реальних цифрах. За підсумками 2025 року міський бюджет отримав понад 60 мільйонів гривень додаткових надходжень від ПДФО та єдиного податку. Більша частина цих коштів – 64% – залишається безпосередньо у Вінницькій громаді.
Головним пріоритетом залишається утримання бізнесу в межах України та створення умов для його стабільної роботи. Більшість компаній, що обрали Вінницю, продовжують розвиватися, наймати людей та підтримувати економічну стійкість країни.
Немає коментарів