Європейський Союз готується до складної, але принципової дискусії щодо фінансування України у 2026 році. Лідери країн ЄС погодилися працювати над механізмом, який передбачає використання заморожених російських активів замість спільних позик Союзу.
Про це після саміту ЄС у Брюсселі 18 грудня заявив премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск. За його словами, політичне рішення про доцільність такого кроку фактично ухвалене, однак попереду – технічні й юридичні суперечки.
Туск наголосив, що в Брюсселі відбувся злам у підходах до теми російських активів, хоча не всі держави готові рухатися однаково швидко.
“Ми, безумовно, досягли прориву, і прорив означає, що всі погоджуються, що варто спробувати, і що використання російських активів для України було б виправданим і корисним для Європи, але деякі країни боротимуться до кінця, щоб максимізувати гарантії для себе. Декларацію про те, що ми всі хочемо використовувати російські активи для України, була зроблена, і я не думаю, що хтось збирається від неї відступити”, – сказав він.
Загалом після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році було заморожено близько 210 млрд євро російських активів. Із цієї суми 185 млрд євро зберігаються в бельгійському центральному депозитарії цінних паперів Euroclear.
Саме Бельгія нині є однією з найбільш обережних сторін у дискусії. Країна побоюється, що погодження на використання цих коштів у межах європейського плану може зробити її мішенню для юридичних кроків з боку Росії.
Польський премʼєр визнав, що такі ризики змушують окремі держави вимагати додаткових запобіжників.
“На нас чекає багато дедалі технічніших обговорень, оскільки країни, які найбільше ризикують зіткнутися з фінансовими репресіями Росії в майбутньому, головним чином Бельгія, але не тільки, шукають гарантії”, – зазначив Туск.
Водночас, за його словами, ідея використання так званого “запасу гнучкості в бюджеті ЄС” не знаходить підтримки серед ключових держав-членів. Тому реальних перспектив залучення безпосередньо коштів бюджету Євросоюзу для цього сценарію він не бачить.
Натомість у Брюсселі дедалі більше схиляються до моделі репараційного кредиту, який базуватиметься на російських активах і супроводжуватиметься системою гарантій для країн, що несуть найбільші юридичні та фінансові ризики.
“Ми радше розглядатимемо репараційний кредит на основі російських активів і радше зосередимося на наданні гарантій країнам, які найбільше ризикують, таким як Бельгія, щоб вони відчували серйозність цих гарантій”, – підсумував премʼєр Польщі.
Таким чином, ЄС поступово переходить від політичних декларацій до пошуку практичного механізму, який дозволить підтримати Україну без додаткового боргового навантаження для Союзу.
Немає коментарів