Посли країн-членів Євросоюзу зробили можливим безстрокове замороження російських активів

У Європейському Союзі погодили механізм, який дозволяє зберігати російські активи у замороженому стані без обмеження в часі. Це рішення змінює підхід, за якого санкції раніше потрібно було поновлювати кожні пів року.

Посли держав-членів ЄС дали старт письмовій процедурі щодо застосування статті 122 договору Євросоюзу. Вона дає можливість ухвалювати рішення без обов’язкової одностайності всіх країн блоку у виняткових ситуаціях.

У Брюсселі пояснюють, що такий крок дозволяє залишити вже іммобілізовані російські активи в країнах ЄС на тривалий період. Водночас зникає ризик, що окрема держава зможе заблокувати продовження санкцій і фактично відкрити шлях до розмороження коштів.

Таким чином усувається і загроза потенційного вето з боку Угорщини чи будь-якої іншої країни. Саме цей сценарій раніше розглядали як головну небезпеку для планів використання російських активів у межах репараційного кредиту для України.

“Найближчими днями робота над питанням фінансування України у 2026-2027 роках буде продовжена. Письмова процедура для прийняття офіційного рішення Ради триватиме до вечора, 12 грудня”

Стаття 122 договору про функціонування ЄС передбачена для надзвичайних обставин і надає європейським інституціям додаткові повноваження реагувати на економічні або енергетичні кризи. Саме цю правову основу тепер застосовують у питанні російських активів.

Ще 3 грудня Європейська комісія представила два рішення для покриття фінансових потреб України у 2026-2027 роках – запозичення Євросоюзу та окремий репараційний кредит.

Водночас у ЄС враховують і занепокоєння окремих держав. Бельгія побоюється, що у разі запуску кредитного механізму саме їй доведеться нести фінансові ризики, адже більшість заморожених російських активів зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear.

Бельгійська влада наполягає на глибокому аналізі правових і юридичних аспектів. Голова дипломатії ЄС Мая Каллас підтримала цю позицію та заявила про готовність розробити механізм, який надасть Бельгії необхідний рівень безпеки.

Ідею репараційної позики Україні у вересні запропонувала очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Кредит планують сформувати за рахунок залишків коштів заморожених російських активів, що перебувають у країнах Заходу.

Загалом у Європі зосереджено близько 210 мільярдів євро російських активів. Приблизно 175 мільярдів із цієї суми вже перетворені на готівку та потенційно можуть стати основою для нового фінансового механізму.

Водночас ЄС насамперед прагне повернути 45 мільярдів євро кредиту G7, погодженого раніше. Після цього для репараційної позики може залишитися близько 130 мільярдів євро.

За словами єврокомісара з питань економіки Валдіса Домбровскіса, остаточну суму визначать після оцінки Міжнародного валютного фонду. В самому Євросоюзі неофіційно розглядають можливість надання Україні репараційного кредиту обсягом до 130 мільярдів євро.

Обговорення використання заморожених російських активів тривають з осені. Попри спротив окремих держав, у Брюсселі продовжують шукати рішення, яке дозволить реалізувати цей механізм і водночас зберегти єдність усіх 27 країн Євросоюзу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *