Українська культурна сфера опинилася перед загрозою кадрового колапсу. Коаліція дієвців культури офіційно підтримала вимоги бібліотекарів та закликала уряд до негайної реформи оплати праці для всієї галузі.
Активісти наголошують, що застаріла система посадових окладів та тарифних сіток призвела до абсурдної ситуації, коли досвідчені фахівці отримують менше за офіційний державний мінімум. У заяві Коаліції йдеться:
“Ситуація, коли кваліфіковані фахівці отримують зарплатню, нижчу за встановлений державою мінімум (через систему посадових окладів та тарифних сіток), є неприпустимою та загрожує повним руйнуванням інституційної пам’яті країни”.
Масштаб проблеми значно ширший за бібліотечну справу. Під удар потрапили працівники регіональних музеїв, філармоній, театрів та сільських клубів. Членкиня Коаліції та експосадовиця Галина Григоренко в ефірі “Єдиних новин” на ICTV навела конкретні цифри: при номінальній “мінімалці” у 8647 гривень працівник отримує на руки лише близько 6600 гривень. Вона підкреслила, що зміна системи виплат є частиною “Стратегії розвитку культури 2030”.
Представники сектору впевнені: культура не може триматися лише на власному ентузіазмі, адже це – питання збереження ідентичності та національної безпеки. Тепер м’яч на полі Міністерства культури, яке має стати головним адвокатом галузі перед Кабміном та Мінфіном.
Хвиля невдоволення почалася 29 січня з електронної петиції бібліотекарів до президента та уряду. Працівники поскаржилися на тотальну недооціненість своєї праці – як фінансову, так і соціальну. Попри війну та високу інфляцію, їхні заробітки залишаються замороженими вже кілька років.
Серед ключових вимог, які висунула професійна спільнота:
- підвищення заробітної плати мінімум у два рази;
- запровадження механізму щорічної індексації виплат;
- визнання соціальної важливості професії на державному рівні.
Зараз діячі культури очікують на рішучі кроки від профільного міністерства, щоб запобігти остаточному відтоку кадрів із галузі.
Немає коментарів