
Щороку 27 січня в усьому світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту — одну з найтрагічніших сторінок в історії людства, коли нацистський режим системно знищував євреїв, а також інші національні та соціальні групи.
Цей день було обрано невипадково — саме 27 січня 1945 року війська союзників звільнили в’язнів табору смерті Аушвіц (Освенцим) у Польщі. Він став символом терору та винищення. За оцінками істориків, у таборі було вбито близько 1,1 мільйона людей, з яких більшість становили євреї. Також у Аушвіці гинули поляки, радянські військовополонені, роми та представники інших народів — серед них було й приблизно 100 тисяч українців і вихідців з українських земель.
Нацистська політика расової дискримінації, яка спочатку проявлялась у вигляді заборон і примусу, поступово трансформувалася у сплановане масове знищення. Голокост призвів до загибелі приблизно 6 мільйонів євреїв у Європі, з яких на території окупованої України було вбито близько 1,5 мільйона. Єврейська спільнота, яка століттями була невіддільною частиною українського культурного простору, була практично стерта з мапи країни.
Сьогодні, коли Україна знову переживає жахи війни через російську агресію, пам’ять про Голокост набуває нового виміру. Тисячі мирних жителів гинуть, міста руйнуються, а світ знову бачить, до чого може призвести мовчання та байдужість перед лицем зла.
Цей день нагадує, що глобальна безпека — це спільна відповідальність. Агресія в одній країні є загрозою для всього світу. Історія Голокосту — попередження про те, чого не можна допустити знову.
Вічна пам’ять мільйонам безвинно вбитих. Пам’ятаємо, щоб не повторити.
Немає коментарів