Чи варто відкривати депозит у гривні під час війни

Питання гривневих депозитів у воєнний час набуло гостроти через різкі зміни на фінансовому ринку, потребу зберегти й по можливості примножити заощадження, а також через те, як повномасштабна війна вплинула на довіру до банків і державні гарантії вкладів. Вартість грошей, інфляція та регуляторна політика змінюються швидше, ніж у мирні роки, тож рішення про депозит вимагає актуальних фактів і чіткої оцінки ризиків.

Як змінилися умови гривневих депозитів із початком війни

На старті повномасштабного вторгнення банки різко підвищили ставки, щоб утримати гривню і ліквідність. З квітня 2022 року держава ввела 100% гарантію відшкодування вкладів фізичних осіб і ФОП на період воєнного стану та ще три місяці після нього. Після завершення дії цієї норми базовий ліміт відшкодування має становити 600 тис. грн. Водночас депозити в гривні відіграють ключову роль, адже саме вони формують основу довіри населення до банківської системи та дозволяють підтримувати стабільність фінансового ринку. Паралельно регулятор у 2025 році посилив стимули для банків активніше залучати строкові депозити населення, зокрема через зміну параметрів роботи з депозитними сертифікатами НБУ.

Протягом 2024 року облікова ставка знижувалася до 13% річних, а в 2025‑му, через прискорення інфляції, була підвищена до 14,5% у січні та до 15,5% у березні, після чого зберігалася на цьому рівні. Це стабілізувало ринкові пропозиції за гривневими вкладами на рівні близько 13–15% для 6–12 місяців у великих банках і трохи вище — у менших установах, а також повернуло попит на коротші строки. Онлайн‑відкриття стало стандартом, а мінімальні суми здебільшого залишаються невисокими, що спрощує дроблення заощаджень між кількома банками.

• Ставки. Піднялися на початку війни, а у 2024–2025 роках стабілізувалися на рівні близько 13–15% для 6–12 місяців.
• Гарантії ФГВФО. 100% під час воєнного стану. Після його завершення — до 600 тис. грн.
• Жорсткіші підходи. Вибір банку з увагою до капіталу, ліквідності й участі у системі гарантування.
• Строки розміщення. Зсунулися в бік 3–12 місяців. Попит на короткі терміни зріс.

Порівняння депозитів у гривні, доларах та євро

Гривневі депозити пропонують найвищу дохідність, але чутливі до інфляції та курсових шоків. Валютні депозити мають значно нижчі ставки, зате зменшують валютний ризик заощаджень у доларах чи євро. Усі депозити фізичних осіб і ФОП підпадають під державне гарантування на період воєнного стану, незалежно від валюти, з виплатою в гривневому еквіваленті за курсом на дату події.

У воєнних умовах вибір валюти зводиться до компромісу між дохідністю й ризиками. Гривня дає помітно вищу ставку, але потребує контролю інфляції та розуміння строків. Валюта знижує курсовий ризик для заощаджень у доларах або євро, але майже не приносить відсотковий дохід.

Відсоткові ставки у 2024–2025 роках

У 2024 році НБУ тричі зменшував облікову ставку — до 13% у червні. На тлі розгону інфляції наприкінці 2024 року та на початку 2025‑го регулятор підвищив її до 14,5% 23 січня та до 15,5% 6 березня і зберіг на цьому рівні впродовж квітня, червня, липня та вересня 2025 року.

Середні ставки за новими гривневими депозитами для населення на початку 2025 року фіксувалися близько 10–11% річних, тоді як ринкові пропозиції за 6–12‑місячними вкладами утримувалися переважно в межах 13–15%. Дохідність коригувалася під впливом інфляції, яка у грудні 2024 року становила 12% р/р і піднімалася до 14,6% у березні 2025 року.

Ризики та гарантії для вкладників у період війни

Ключові ризики — системні шоки від війни, курсові коливання, інфляційний тиск, а також операційні затримки у виплатах у разі виведення банку з ринку. Система гарантування покриває вклади фізичних осіб і ФОП у повному обсязі на період воєнного стану, з подальшим переходом до ліміту 600 тис. грн після його завершення. Виплати здійснює Фонд гарантування з власних ресурсів, що підтверджують регулярні компенсації вкладникам банків, які виводяться з ринку. Додатково НБУ утримує жорсткі монетарні умови, щоб зберегти привабливість заощаджень у гривні та стабільність валютного ринку.

• Гарантії. 100% покриття під час воєнного стану для всіх депозитів фізичних осіб і ФОП.
• Гарантії. Після завершення воєнного стану — ліміт 600 тис. грн на одного вкладника в одному банку.
• Ризики. Інфляція та девальвація можуть зменшити реальну дохідність гривневих вкладів.
• Ризики. Можливі затримки процедур у випадку неплатоспроможності банку, попри гарантовані виплати.
• Дострокове зняття. Зазвичай призводить до втрати відсотків або недоступне за умовами договору.

«100% гарантія за депозитами фізичних осіб на період дії воєнного стану дасть упевненість у збереженні заощаджень».

Досвід вкладників під час війни

Обсяг заощаджень домогосподарств у банках зростав у 2024–2025 роках, що відображає повернення довіри до банківської системи попри війну. Станом на 1 квітня 2025 року загальна сума депозитів фізичних осіб і ФОП наближалася до 1,4 трлн грн, із помітною перевагою гривневих коштів над валютними.

Структурно домінують кошти на вимогу, але приріст строкових вкладів на 3–12 місяців є стабільним. Більшість нових розміщень — суми, розбиті на кілька депозитів у різних банках для гнучкості та управління ризиком. Частка коротких строків зросла, що відповідає високій невизначеності та потребі швидкого доступу до грошей.

• Збереження коштів. У банку з державною гарантією під час війни.
• Спроба заробити. На 6–12‑місячних ставках у гривні з прийнятним строком замороження.
• Дроблення вкладів. Між банками для зниження операційних ризиків.
• Онлайн‑відкриття. Як спосіб швидко керувати ліквідністю.

Переваги і недоліки депозиту в гривні у воєнний час

Гривневий депозит залишається простим інструментом із конкурентною ставкою та державною підтримкою, однак вимагає уваги до інфляції, валютних ризиків і умов дострокового зняття. Рішення варто базувати на строкі, який ви можете дозволити собі зафіксувати, та на готовності витримати коливання купівельної спроможності гривні.

• Перевага. Вища ставка, ніж у валюті, особливо на 6–12 місяців.
• Перевага. Державні гарантії 100% під час воєнного стану.
• Перевага. Зручне онлайн‑відкриття і керування рахунком у більшості банків.
• Недолік. Інфляційний ризик, що може «з’їдати» частину номінального доходу.
• Недолік. Обмеження на дострокове зняття або втрата відсотків.
• Недолік. Системні ризики воєнного періоду, що підвищують невизначеність.

З практичної точки зору оптимальним підходом часто стає «сходинка» з кількох депозитів на 3–12 місяців у різних банках, що згладжує ризики та дозволяє підлаштовуватися під ринкові зміни ставок і інфляції.

Вибір залежно від особистих фінансових цілей

Так, саме цілі визначають доцільний строк і валюту. Якщо потрібен швидкий доступ — краще короткі строки або кошти на вимогу. Для планових витрат у гривні через 6–12 місяців депозит у нацвалюті дає найкраще співвідношення ставки та керованості ризиків. Для заощаджень у валюті майбутніх витрат логічні валютні інструменти, розуміючи їх низьку дохідність.

• Фінансова подушка. На 3–6 місяців витрат — короткі гривневі вклади або рахунки на вимогу.
• Запланована покупка. У гривні за 6–12 місяців — строковий гривневий депозит 6–12 місяців.
• Накопичення у валюті. Для майбутніх витрат у доларах чи євро — валютний депозит попри низьку ставку.
• Диверсифікація за ризиками. Розподіл за строками і між кількома банками.

Як прийняти рішення в умовах швидких змін

Відкривати депозит у гривні під час війни варто тоді, коли ви приймаєте інфляційний ризик, довіряєте банку й бачите ставку, що перевищує очікувану інфляцію на ваш горизонт. Остаточне рішення залежить від діючих ставок, особистих цілей, готовності дробити вклади та дотримуватися умов без дострокового зняття.