250 мільйонів і шість парків: як Вінниця перетворює промзони на точки зростання

Чверть мільярда гривень за два роки – і це лише частина історії. Вінниця, попри війну, продовжує розгортати масштабну індустріальну інфраструктуру, яка вже сьогодні працює не на папері, а в цехах і виробничих лініях.

Місто зробило ставку на промислові парки задовго до нинішніх викликів. І ця стратегія почала давати результат саме тоді, коли економіці країни стало найважче. Підприємства працюють, інвестори заходять, а виробничі майданчики поступово заповнюються.

Один із показових прикладів – комунальний парк «ВінІндастрі». Його нещодавно оглянула виїзна комісія за участю міського голови Сергія Моргунова та народного депутата Дмитра Кисилевського. На місці перевірили не лише темпи розвитку, а й реальну завантаженість.

І вона вже є. На території працюють підприємства, що виготовляють металоконструкції та обладнання для порошкового фарбування. Це не плани – це виробництво, яке генерує робочі місця та податки.

Зараз у Вінниці функціонує шість індустріальних парків. Разом вони займають понад 135 гектарів – фактично окрему економічну екосистему в межах міста.

250 мільйонів і шість парків: як Вінниця перетворює промзони на точки зростання

До цього переліку входять «Вінницький індустріальний парк», кластер холодильного машинобудування, «Вінтер Спорт», «ВінІндастрі», «Інтеграл» та «Екологічні ініціативи». Кожен із них має свою спеціалізацію, але всі працюють на спільний результат.

Міська влада розглядає ці території як фундамент стабільності. Саме тут формується бюджет, створюються нові робочі місця і зберігається економічна стійкість громади навіть під тиском війни.

Пошкодження від обстрілів не зупинили процес. Навпаки, місто впроваджує механізми підтримки бізнесу, зокрема часткове повернення податків для підприємств, які постраждали.

Інфраструктура, яка вирішує

Без доріг і мереж жоден парк не працює. Саме тому значна частина інвестицій пішла на інфраструктуру. Близько 250 млн грн залучили завдяки державній програмі та співфінансуванню міста у форматі 50 на 50.

Ці кошти вже перетворюються на конкретні об’єкти. Будується нова магістраль довжиною майже три кілометри, яка з’єднає промислову зону з основними вулицями міста.

Перша черга дороги вже готова – з двостороннім рухом, освітленням і велодоріжками. Далі – друга частина. Паралельно до ділянок підводять усі необхідні комунікації: газ, інженерні мережі, зливову каналізацію.

250 мільйонів і шість парків: як Вінниця перетворює промзони на точки зростання

Це та база, без якої інвестор просто не прийде.

Окрім інфраструктури, місто пропонує компаніям конкретні умови, які знижують поріг входу:

  • пільгову оренду землі;
  • звільнення від податку на нерухомість;
  • готові інженерні мережі безпосередньо біля ділянок.

Саме така комбінація, за словами Дмитра Кисилевського, і створює ефект синергії між державою та місцевою владою. Йдеться не про формальні проєкти, а про реальні підприємства, які запускаються і працюють.

У підсумку Вінниця демонструє модель, де індустріальні парки перестають бути декларацією. Вони стають інструментом, який тримає економіку на плаву – і водночас закладає основу для її зростання після війни.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *