Ревіталізація річки Скельна: Вінниця спільно з європейськими партнерами створює новий синьо-зелений коридор

У Вінниці стартував масштабний етап оновлення міських просторів. 19 березня представники міської влади, громадські активісти та міжнародні експерти зібралися на перший воркшоп у межах ініціативи JGURA «Формування інтегрованого підходу до відновлення». Цей проєкт фінансується Федеральним Міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) у партнерстві зі Швейцарським державним секретаріатом з економічних питань (SECO).

Головна мета міжнародної програми полягає у зміцненні систем міського відновлення. Йдеться про впровадження сучасних екологічних та соціально справедливих підходів, що є критично важливим у контексті майбутнього вступу України до Європейського Союзу. Вінниця офіційно приєдналася до переліку шести міст – партнерів проєкту ще минулого року.

Центральним об’єктом для трансформації місцеві фахівці обрали мікрорайон «Масив Коріатовичів». Саме тут протікає мала річка Скельна, яка має стати основою для майбутньої рекреаційної зони.

Ревіталізація річки Скельна: Вінниця спільно з європейськими партнерами створює новий синьо-зелений коридор

Міський голова Сергій Моргунов під час вітального слова підкреслив, що участь у проєкті JGURA є логічним продовженням багаторічної співпраці громади з організаціями GIZ та SECO. Він нагадав, що місто вже має успішний досвід реалізації ініціатив у галузі енергоефективності та сталого розвитку.

Робоча група з Вінниці вже провела ґрунтовну підготовчу роботу. Експерти проаналізували стан річки Скельна, дослідили прилеглі території та окреслили ключові виклики. Результатом став план перетворення водойми та її берегів на «синьо-зелений коридор» – сучасний простір, де природа гармонійно співіснує з потребами містян.

Для нас цей проєкт важливий, бо навіть попри війну ми розуміємо, що потрібно запускати процеси відбудови й відновлення країни. Проєкт річки Скельна – це продовження нашої роботи з малими річками Вінниці: ми вже давно займаємося їхнім стратегічним розвитком і хочемо зробити їх доступними для мешканців. Це має стати прикладом того, як можна розвивати малі річки на конкретному кейсі. Я налаштований оптимістично, адже маємо позитивний досвід співпраці з GIZ і SECO. Дякую німецькому та швейцарському урядам за підтримку. У 2019 році ми затвердили Концепцію інтегрованого розвитку до 2030 року та реалізували проєкт парку «Хімік» – із комплексною ревіталізацією зеленої зони, яка сьогодні залишається популярною серед мешканців. Думаю, що й цей проєкт буде успішним, – зазначив Сергій Моргунов.

Рахель Фрайст-Хельд, яка очолює проєкт JGURA від GIZ, пояснила подальший алгоритм дій. Співпраця передбачає створення детальної концепції мікрорайону, до якої залучать міжнародних фахівців, локальний бізнес та самих жителів Масиву Коріатовичів.

Ми вже мали корисний та гарний досвід співпраці з Вінницею й хочемо його посилити та масштабувати, адже це важливо в контексті інтеграції України до ЄС. Разом із містом, експертами, громадськими організаціями та мешканцями ми будемо розробляти концепцію розвитку окремого району з урахуванням екологічних і “зелених” підходів. Ключовим для нас, звісно, є партисипативний принцип – залучення всіх зацікавлених сторін, включно з громадськістю та бізнесом. Обраний район для демонстраційного проєкту ми профінансуємо, а напрацьований підхід, сподіваємось, у майбутньому можна буде застосовувати й в інших містах України, – наголосила пані Фрайст-Хельд.

Наостанок директорка КП «Інститут розвитку міст» Янна Чайковська додала, що модель інтегрованого планування вже довела свою спроможність у Європі. Такий метод дозволяє точніше визначати запити громади та ефективно залучати інвестиції для створення якісного життєвого простору навіть у складних умовах воєнного часу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *